Українська мова — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Число мовців — близько 45
Цікаво знати, що...
Літери
Найчастіше вживана літера
На це звання претендують кілька голосних. Натомість буква, з якої починається найбільша кількість слів,— це «п». «Найпасивнішою», тобто найрідше вживаною буквою українського алфавіту, є «ф». В українській мові звук, що позначається цією літерою, зустрічається тільки у небагатьох запозичених словах.
«Найукраїннішою» літерою, тобто не вживаною в абетках інших народів, є «г». Цей проривний звук різними способами позначали в українському письмі принаймні з XIV ст., а від 1619 р. веде родовід в українській абетці літера г, котру як різновид грецької «гамми» уперше запровадив у своїй «Граматиці» М. Смотрицький. Цим розрізнялися два звуки — фрикативний (як у слові «голова») і проривний (як у слові «ґанок»). Але реформа українського правопису, здійснена 1933 р. без громадського обговорення, в атмосфері галасливих кампаній проти «шкідництва на мовному фронті» призвела до того, що ця літера була безпідставно вилучена з української абетки.
І лише у 1990 p., після більш як півстолітньої відсутності в новому «Українському правописі» було поновлено в деяких словах написання літери «ґ», яка, мабуть, заслуговує ще й на те, щоб називатися найбільш проскрибованою.
По-русски | По-украински |
Именительный (Кого? что?) | Називний (Хто? Що?) |
Родительный (Кого? Чего?) | Родовий (Кого? Чого?) |
Дательный (Кому? Чему?) | Давальний (Кому? Чому?) |
Винительный (Кого? Что?) |
Знахідний (Кого? Що?) |
Творительный (Кем? Чем?) | Орудний (Ким? Чим?) |
Предложный ((на/о) ком? Чем?) | Місцевий ((на) Кому? Чому?) |